Сила слабких зв’язків: чому роботу допомагають знайти знайомі

Сила слабких зв’язків отримала експериментальну перевірку: як пише Science News, дослідження LinkedIn охопило понад 20 млн користувачів. Найкориснішими для пошуку роботи виявилися знайомі середнього рівня — люди, з якими є спільні контакти, але немає постійного спілкування. Для тебе це привід переглянути, кому писати про пошук роботи, хоча результат має важливе обмеження щодо професій.

Коротко:

— Найкориснішими виявилися знайомі, з якими спілкуються рідко.

— Ефект стосувався цифрових професій, а не будь-якої роботи.

— Практичний крок: віднови доречну розмову зі знайомою людиною.

Сила слабких зв’язків почалася з питання про роботу

Як пише Stanford, соціолог Марк Грановеттер сформулював ідею сили слабких зв’язків у статті 1973 року. В її основі було опитування 282 чоловіків у США про те, як вони знайшли роботу. Випадкові знайомства допомагали з працевлаштуванням більше, ніж близькі зв’язки.

Це конкретне питання про пошук роботи, а не універсальна оцінка людських стосунків. Якщо знайомий допоміг із працевлаштуванням, із цього не випливає, що дружба менш цінна. У статті йдеться про те, які контакти виявляються корисними для певного завдання, тому переносити висновок на все життя було б зайвим.

За даними Stanford, стаття має понад 65 000 цитувань. Проте популярність ідеї та її експериментальна перевірка — різні речі. Кількість цитувань сама собою не відповідає на питання, чи допоможе розширення кола знайомих отримати роботу.

Саме тут з’являється дослідження LinkedIn: за оглядом Scientific American, воно тривало п’ять років і стало першою масштабною експериментальною перевіркою теорії віком майже 50 років. Результати опублікували в журналі Science. Отже, за розмовою про нетворкінг стоїть перевірена гіпотеза, а не лише порада бути товариським.

Сила слабких зв’язків найпомітніша між близькістю та незнайомством

За оглядом Science News, найкориснішими виявилися знайомі, з якими було приблизно 10 спільних контактів і рідке спілкування. Це середній рівень знайомства: людина не належить до найближчого кола, але й не є майже незнайомою. Саме ця деталь робить висновок цікавішим за заклик додавати всіх підряд.

Слово «слабкі» легко прочитати як «що менш знайомі, то краще». Однак результат дослідження такого правила не підтримує: майже незнайомці не виявилися найкориснішою категорією. Тож перетворювати нетворкінг на колекціонування випадкових профілів немає підстав.

Ця таблиця порівнює категорії контактів у контексті дослідження, а не роздає оцінки людям у твоєму житті. Не потрібно терміново переводити друзів у статус далеких знайомих. Практичніше згадати тих, кого ти вже знаєш, але кому зазвичай не розповідаєш про свої професійні плани.

Наприклад, як вправу для себе, переглянь контакти й подумай, з ким у тебе залишилася незавершена професійна розмова. Чи зрозуміло цій людині, над чим ти зараз працюєш і що шукаєш? Це спосіб застосувати ідею до власної ситуації, а не окремий висновок експерименту.

Більше знайомств допомагало не в усіх професіях

Як пише Scientific American, коли користувачі додавали більше слабких зв’язків, вони подавалися на більше вакансій. Завдяки цьому вони частіше отримували роботу. Тобто результат стосувався працевлаштування, а не просто збільшення списку контактів.

Але ефект спрацював лише для цифрових професій: тих, що сильно залежать від софту й сумісні з віддаленою роботою. Це суттєва межа висновку. Не варто обіцяти однаковий результат усім, хто шукає роботу, незалежно від характеру їхньої діяльності.

Так само результати дослідження не дають готової формули для відвідування мітапів. Експеримент проводили в LinkedIn, тому твердження про гарантований результат офлайн-знайомств виходило б за межі цих даних. Для технічної спільноти це доречна тема для практики й обговорення, але конкретну користь власних зустрічей тобі доведеться оцінювати окремо.

Корисно також розділяти контакт і подальшу дію. Дослідження враховувало подання на вакансії та отримання роботи, а не лише додавання знайомих. Тому, застосовуючи ідею, дивися на те, чи розмова допомогла тобі зробити наступний крок у пошуку.

Що з цим робити

Нижче — практичні пропозиції на основі ідеї дослідження, а не перевірений ним сценарій поведінки. Обирай те, що відповідає твоїй ситуації та не вимагає штучно удавати близькість.

• Переглянь коло знайомих, з якими давно не спілкувався. Вибери людей, для яких твоя професійна тема може бути доречною, і згадай контекст знайомства перед повідомленням.
• Сформулюй, яку роботу шукаєш і що вмієш робити. Замість загального прохання допомогти запропонуй зрозуміле питання про вакансію, команду або потрібний досвід.
• На зустрічі спільноти поговори з людиною поза звичною компанією. Запитай про її роботу та поділися власним контекстом, залишаючи простір для звичайної розмови.
• Після змістовної розмови нагадай про себе з конкретним приводом. Можеш повернутися до обговореної задачі або подякувати за корисну підказку без вимоги знайти тобі роботу.
• Оцінюй продовження знайомства за діями, а не розміром списку контактів. Звертай увагу, чи з’явилася доречна вакансія, чи подався ти на неї та яким був результат.

Знайомі поза близьким колом іноді відкривають шлях до нової роботи чи професійної розмови. Можеш згадати власні приклади в неформальному ІТ-клубі в центрі Рівного, який збирається двічі на місяць.